потугувати

ПОТУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Мучитися від потуг (під час родів).

Роди були тяжко трудні: потугувала ними Мотря два дні й дві ночі (Мирний, II, 1954, 44).

Значення в інших словниках

1. потугувати — потугува́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. потугувати — -ую, -уєш, недок., розм. Мучитися від потуг (під час родів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потугувати — ПОТУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Мучитися від потуг (під час родів). Роди були тяжко трудні: потугувала ними Мотря два дні й дві ночі (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. потугувати — Потугувати, -гую, -єш гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.  Словник української мови Грінченка