потульний

ПОТУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Покірний, поступливий.

Присягався [Івась] в дусі, що буде такий добрий, тихий, потульний та послушний кождому, як ягнятко (Фр., IV, 1950, 487);

За веселу й потульну вдачу йому прощали навіть те, що завів він у загоні.. військові традиції (Смолич, V, 1959, 691).

Значення в інших словниках

1. потульний — Поту́льний: — покірний [52,IV,VI] — покірний, поступливий [51,54]  Словник з творів Івана Франка
2. потульний — поту́льний прикметник поступливий діал.  Орфографічний словник української мови
3. потульний — -а, -е, діал. Покірний, поступливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потульний — ПОТУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Покірний, поступливий. Присягався [Івась] в дусі, що буде такий добрий, тихий, потульний та послушний кождому, як ягнятко (І. Франко); За веселу й потульну вдачу йому прощали навіть те, що завів він у загоні .. військові традиції (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
5. потульний — поту́льний 1. м'який, ніжний, приємний на дотик (ст): То такий потульний светрик, що й не хочу знімати (Авторка) 2. ніжний, лагідний (ст): А твій Дмитро мені до вподоби. Файний хлопець, потульний, акуратний (Вільде)  Лексикон львівський: поважно і на жарт