потуплюватися

ПОТУ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПОТУПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОТУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. поту́пляться; док.

1. Опускати донизу голову, дивитися вниз.

Дід не договорив, тільки вусом моргнув і так глянув на Одарку, що вона потупилася і почервоніла, як калина (Стор., І, 1957, 93);

Бабенко.. сидів мовчки, винувато потупившись, наче боявся, що люди почнуть показувати на нього пальцями (Руд., Остання шабля, 1959, 539).

2. Опускатися донизу (про голову), бути спрямованим униз (про очі, погляд і т. ін.).

Потуптесь, очі, тиходумно в землю (П. Куліш, Вибр., 1969, 379).

Значення в інших словниках

1. потуплюватися — поту́плюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потуплюватися — -ююся, -юєшся і потуплятися, -яюся, -яєшся, недок., потупитися, -плюся, -пишся; мн. потупляться; док. 1》 Опускати донизу голову, дивитися вниз. 2》 Опускатися донизу (про голову), бути спрямованим униз (про очі, погляд і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потуплюватися — ПОТУ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПОТУПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОТУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. поту́пляться; док. 1. Опускати донизу голову, дивитися вниз.  Словник української мови у 20 томах