Словник української мови в 11 томах

потуркотати

ПОТУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОТУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док.

1. Туркотати, туркотіти якийсь час.

2. Поїхати з туркотом.

Над’їхала дорожка [дрожки], і оба Хоми.. потуркотіли до поліційної інспекції (Фр., IV, 1950, 305);

Здається Даринці, що проїдуть вони ще трохи, а там уже возик потуркотить просто по зорях (Вирган, В розп. літа, 1959, 262).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. потуркотати — потуркота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потуркотати — -очу, -очеш і потуркотіти, -очу, -отиш, док. 1》 Туркотати, туркотіти якийсь час. 2》 Поїхати з туркотом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потуркотати — ПОТУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОТУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. 1. Туркотати, туркотіти якийсь час. 2. Поїхати з туркотом. Над'їхала дорожка [дрожки], і оба Хоми .. потуркотіли до поліційної інспекції (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. потуркотати — Потуркота́ти, -кочу́, -чеш гл. 1) и 2) = потуркати. 3) Постучать; побарабанить.  Словник української мови Грінченка