поука

ПОУ́КА, и, ж., діал. Повчання.

Сподіваюся, що Ви ще напишете до мене і знову научите мене, як краще.. їхати до Криворівні зі Львова, бо я вже забув Вашу торішню поуку (Коцюб., III, 1956, 361).

Значення в інших словниках

1. поука — поу́ка іменник жіночого роду повчання діал.  Орфографічний словник української мови
2. поука — -и, ж., діал. Повчання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поука — ПОУ́КА, и, ж., діал. Повчання. Сподіваюся, що Ви ще напишете до мене і знову научите мене, як краще .. їхати до Криворівні зі Львова, бо я вже забув Вашу торішню поуку (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. поука — ПОВЧА́ННЯ (слова, що містять поради, напучування тощо), ПРО́ПОВІДЬ розм., МОРА́ЛЬ розм., ОТЧЕНА́Ш жарт., РЕКОМЕНДА́ЦІЯ перев. книжн., ПОУЧЕ́ННЯ книжн. заст., ВИ́ЧИТИ діал., ПОУ́КА діал.  Словник синонімів української мови