пофиркувати

ПОФИ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Фиркати ( див. фи́ркати¹) час від часу.

За брамою стиха пофиркували коні (Стельмах, Правда.., 1961, 102);

На столі, благодушно пофиркуючи парою, кипів самовар (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 91).

Значення в інших словниках

1. пофиркувати — пофи́ркувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пофиркувати — -ую, -уєш, недок. Фиркати (див. фиркати I) час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пофиркувати — ПОФИ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Фиркати (див. фи́ркати¹) час від часу. За брамою стиха пофиркували коні (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах