похабний
ПОХА́БНИЙ, а, е, розм., рідко. Непристойний, безсоромний.
Упав [Андрюшка] і затих, не доспівавши похабного куплета (Мик., І, 1957, 294);
// Який виражає безсоромність.
Підспівують два голоси — чоловічий, хрипкий, прокурений,.. і жіночий, вискливий, розгнузданий, похабний (Тют., Вир, 1964, 383).
Словник української мови (СУМ-11)