похватцем
ПО́ХВАТЦЕМ, присл., розм. Те саме, що по́хватом.
Аж он щось кольнуло в груди, схопилась [Маріка] похватцем із печі (Вас., II, 1959, 215).
Словник української мови (СУМ-11)ПО́ХВАТЦЕМ, присл., розм. Те саме, що по́хватом.
Аж он щось кольнуло в груди, схопилась [Маріка] похватцем із печі (Вас., II, 1959, 215).
Словник української мови (СУМ-11)