Словник української мови в 11 томах

похватцем

ПО́ХВАТЦЕМ, присл., розм. Те саме, що по́хватом.

Аж он щось кольнуло в груди, схопилась [Маріка] похватцем із печі (Вас., II, 1959, 215).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. похватцем — по́хватцем прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. похватцем — присл., розм. Те саме, що похватом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похватцем — ПО́ХВАТЦЕМ, присл., розм. Те саме, що по́хватом. Аж он щось кольнуло в груди, схопилась [Маріка] похватцем із печі (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. похватцем — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм.  Словник синонімів української мови