похмелятися
ПОХМЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОХМЕЛИ́ТИСЯ, хмелю́ся, хме́лишся, док. Випивати спиртного повторно, найчастіше на другий день після пияцтва.
Пора кумі й за розум взяться: не все пити — треба похмеляться (Укр.. присл.., 1955, 208);
З похмілля Клим недуж валявся, І дав собі зарік, Що він не буде брать горілки в рот вовік; А тілько що очунявся, промнявся [пром’явся], — Вже третій день в шинкарки похмелявся! (Бор., Тв., 1957, 153);
— Цілу ніч дудлитимуть, ще й завтра похмелятимуться (Головко, II, 1957, 61);
— Чортові парубки видудлили все до останньої крапельки, — сказала Марія, встаючи з лави, — не буде чим і похмелитись (Н.-Лев., II, 1956, 118);
Вечірка мала відбутися сьогодні, в суботу, щоб завтра, у неділю, похмелитися та відпочити (Дмит., Розлука, 1957, 65);
*Образно. Впився бідою, похмелився сльозою (Укр.. присл.., 1963, 41).
Словник української мови (СУМ-11)