похмурнілий
ПОХМУРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до похмурні́ти.
Віоріка дивиться на похмурнілі квіти (Чаб., Балкан. весна, 1960, 448);
Насувається печаль На юні похмурнілі лиця (Шер., Дорога.., 1957, 131).
Словник української мови (СУМ-11)ПОХМУРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до похмурні́ти.
Віоріка дивиться на похмурнілі квіти (Чаб., Балкан. весна, 1960, 448);
Насувається печаль На юні похмурнілі лиця (Шер., Дорога.., 1957, 131).
Словник української мови (СУМ-11)