поцокотіти

ПОЦОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПОЦОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., розм.

1. Цокотіти, цокотати якийсь час.

Вона знає нарядитися та з ким-небудь поцокотіти, а він — часом і коло печі руки свої каляє, горшки соваючи (Мирний, IV, 1955, 41).

2. Піти, цокочучи чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. поцокотіти — поцокоті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поцокотіти — -очу, -отиш і поцокотати, -очу, -очеш, док., розм. 1》 Цокотіти, цокотати якийсь час. 2》 Піти, цокочучи чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцокотіти — ПОЦОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПОЦОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., розм. 1. Цокотіти, цокотати якийсь час. Вона знає нарядитися та з ким-небудь поцокотіти, а він – часом і коло печі руки свої каляє, горшки соваючи (Панас Мирний). 2. Піти, цокочучи чим-небудь.  Словник української мови у 20 томах