поцюканий

ПОЦЮ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поцю́кати 1.

Не день, не два на тім степу Лежить одинокий Поцюканий, порубаний Козак молоденький (Морд., І, 1958, 550);

Маленька сокира.. стирчала в старій, тисячі разів поцюканій дривітні (Рудь, Гомін.., 1959, 23).

Значення в інших словниках

1. поцюканий — поцю́каний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. поцюканий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцюкати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцюканий — ПОЦЮ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до поцю́кати 1. Не день, не два на тім степу Лежить одинокий Поцюканий, порубаний Козак молоденький (Д. Мордовець); Маленька сокира .. стирчала в старій, тисячі разів поцюканій дривітні (М. Рудь).  Словник української мови у 20 томах