почалапати

ПОЧАЛА́ПАТИ і ПОЧАЛА́ПКАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти кудись, чалапаючи, чалапкаючи.

Вийшовши від Кирницького, Фрузя, не зупиняючися, почалапкала вулицею, сама не знаючи куди і пощо (Фр., І, 1955, 86);

Николка побіг з плачем додому, і Микита почалапав з хлопцем на скаргу у двір (Козл., Ю. Крук, 1950, 271);

Чайка, нічого не розуміючи, мовчки почалапав за сержантом (Загреб., Шепіт, 1966, 350);

// Повільно поїхати куди-небудь на коні.

Вивів [Грицько] конячину. Посідали [хлопці] кожний на свою і почалапкали попід верби (Ірчан, II, 1958, 72).

Значення в інших словниках

1. почалапати — почала́пати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. почалапати — і почалапкати, -аю, -аєш, док., розм. Піти кудись, чалапаючи, чалапкаючи. || Повільно поїхати куди-небудь на коні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почалапати — ПОЧАЛА́ПАТИ, ПОЧАЛА́ПКАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти кудись, чалапаючи, чалапкаючи. Вийшовши від Кирницького, Фрузя, не зупиняючися, почалапкала вулицею, сама не знаючи куди і пощо (І.  Словник української мови у 20 томах