почаркуватися
ПОЧАРКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, розм. Док. до чаркува́тися.
— Нумо, хлопці! За ваше здоров’я! — високо підніс руку [Варава], а потім почаркувався з усіма близнятами (Стельмах, Хліб.., 1959, 87);
Сусіди мої привітні, завше готові допомогти. Більшість із них — люди тверезі, але дехто не без того, щоб іноді почаркуватися (Літ. Укр., 28.I 1969, 4).
Словник української мови (СУМ-11)