почварний
ПОЧВА́РНИЙ, а, е. Схожий на почвару.
Ледво-не-ледво в тій живій колоді здужав Іван відрізнити почварну, майже шестистінну головище, оброслу жмутами сухого моху (Фр., III, 1950, 138);
Раптом посеред отих гарних, дужих людей зародилося щось почварне (Загреб., Диво, 1968, 507).
Словник української мови (СУМ-11)