почервонілий
ПОЧЕРВОНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до почервоні́ти.
Ось відхиляються двері, і в них показується почервоніле від кухонного огню лице Хани Гольдбаум (Фр., II, 1950, 80);
Червоноармійці з обвітреними обличчями, простягаючи почервонілі з морозу руки до вогню, грілися біля грубки (Панч, Вибр., 1947, 384);
У комбата були почервонілі, з припухлими повіками очі — від безсоння та нервового напруження останніх днів (Дмит., Наречена, 1959, 119).
Словник української мови (СУМ-11)