Словник української мови в 11 томах

почистішати

ПОЧИСТІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до чисті́шати.

Од того грому одвологло й почистішало повітря: зараз перестав помір на людях (Н.-Лев., IV, 1956, 38).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. почистішати — почисті́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. почистішати — -аю, -аєш. Док. до чистішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почистішати — ПОЧИСТІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати чистішим. Од того грому одвологло й почистішало повітря: зараз перестав помір на людях (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах