почистішати
ПОЧИСТІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до чисті́шати.
Од того грому одвологло й почистішало повітря: зараз перестав помір на людях (Н.-Лев., IV, 1956, 38).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЧИСТІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до чисті́шати.
Од того грому одвологло й почистішало повітря: зараз перестав помір на людях (Н.-Лев., IV, 1956, 38).
Словник української мови (СУМ-11)