почудакувати

ПОЧУДАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Удавати з себе чудака якийсь час.

Цей велетень завжди був компанійським хлопцем. Правда, любив часом почудакувати (Трубл., Лахтак, 1953, 68).

Значення в інших словниках

1. почудакувати — почудакува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. почудакувати — -ую, -уєш, док., розм. Удавати з себе чудака якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почудакувати — ПОЧУДАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Удавати з себе чудака якийсь час. Цей велетень завжди був компанійським хлопцем. Правда, любив часом почудакувати (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах