пошпарований
ПОШПАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошпарува́ти.
Стіни були пошпаровані (Коцюб., І, 1955, 50);
Декотрі хати пошпаровані й побілені між колодками на два пальці завширшки (Н.-Лев., II, 1956, 401);
// пошпаро́вано, безос. присудк. сл.
Будинок теж пошпаровано, білити треба (Головко, І, 1957, 193).
Словник української мови (СУМ-11)