Словник української мови в 11 томах

пошпарований

ПОШПАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошпарува́ти.

Стіни були пошпаровані (Коцюб., І, 1955, 50);

Декотрі хати пошпаровані й побілені між колодками на два пальці завширшки (Н.-Лев., II, 1956, 401);

// пошпаро́вано, безос. присудк. сл.

Будинок теж пошпаровано, білити треба (Головко, І, 1957, 193).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пошпарований — пошпаро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пошпарований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошпарувати. || пошпаровано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошпарований — ПОШПАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пошпарува́ти. Стіни були пошпаровані (М. Коцюбинський); Декотрі хати пошпаровані й побілені між колодками на два пальці завширшки (І. Нечуй-Левицький); // пошпаро́вано, безос. пред. Будинок теж пошпаровано, білити треба (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах