пошпортати

ПОШПО́РТАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Шукати що-небудь навпомацки якийсь час.

Він пошпортав рукою в потертому портфелі. Витяг звідти якісь папери, покахикав (Жур., Нам тоді.., 1968, 56).

2. Поратися біля чого-небудь якийсь час.

Катерина не квапилась. Пошпортала ще біля квітів, почистила ліхтарі (Вільде, Сестри.., 1958, 450).

Значення в інших словниках

1. пошпортати — Нишпорити [XIX] Воно справді так було, але робота на панськім полі була тільки одним проявом панщизняного порядку; порядок той сягав далеко ширше і глибше; люди теперішнього покоління, що вже не затямили того порядку...  Словник з творів Івана Франка
2. пошпортати — пошпо́ртати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. пошпортати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Шукати що-небудь навпомацки якийсь час. 2》 Поратися біля чого-небудь якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пошпортати — ПОШПО́РТАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Шукати що-небудь навпомацки якийсь час. Він пошпортав рукою в потертому портфелі. Витяг звідти якісь папери, покахикав (С. Журахович). 2. Поратися біля чого-небудь якийсь час. Катерина не квапилась. Пошпортала ще біля квітів, почистила ліхтарі (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах