поштовхуваний
ПОШТО́ВХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошто́вхувати.
Попихані, поштовхувані й потручувані п’яними арештантами.., зірвалися [брати] на цей голос, мов на гасло визволення (Фр., VI, 1951, 168).
Словник української мови (СУМ-11)ПОШТО́ВХУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошто́вхувати.
Попихані, поштовхувані й потручувані п’яними арештантами.., зірвалися [брати] на цей голос, мов на гасло визволення (Фр., VI, 1951, 168).
Словник української мови (СУМ-11)