поштувати

ПО́ШТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм., заст.

1. Шанобливо пригощати, частувати.

Галочка.. зараз кинулася поштувати його то сим, то тим (Кв.-Осн., II, 1956, 335);

— Учора зазвали мене до коша, буцім і добрі: «Ось там се да те треба нам перековати [перекувати], а в нас такого дотепного коваля й зроду не було», — та й давай мене поштувати (П. Куліш, Вибр., 1969, 165);

// перен. Сподіваючись справити приємність кому-небудь, знайомити з чимсь.

О. Артемій.. поштував гостя читанням якихось уривків та звісток, та розмовою про політику (Н.-Лев., IV, 1956, 116).

2. перен. Бити, катувати.

— Досить мені, що старший десь воює, а батька старого тут нагаями поштують!.. (Цюпа, Три явори, 1958, 27).

Значення в інших словниках

1. поштувати — по́штувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поштувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм., заст. 1》 Шанобливо пригощати, частувати. || перен. Сподіваючись справити приємність кому-небудь, знайомити з чимсь. 2》 перен. Бити, катувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поштувати — Частувати, зічастовувати, зічастувати, позічастовувати, обчастовувати, обчастувати, пообчастовувати, перечастовувати, перечастувати, поперечастовувати, почастувати, участовувати, участувати, повчастовувати, гостити, вигощувати, вигостити, повигощувати...  Словник чужослів Павло Штепа
4. поштувати — ПО́ШТУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, розм., заст. 1. Шанобливо пригощати, частувати. Галочка .. зараз кинулася поштувати його то сим, то тим (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. поштувати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови