по-буденному
ПО-БУДЕ́ННОМУ, присл. Як щодня, у будень, як звичайно.
Вона була одягнена по-буденному (Фр., VII, 1951, 238);
Отак і поїхав Артем, — за ділом, по-буденному. А проте всю дорогу почував себе наче у свято (Головко, II, 1957, 405).
Словник української мови (СУМ-11)