по-собачому
ПО-СОБА́ЧОМУ, присл. Як собака, як собаки.
З того боку, де сиділа пані, заскавчало щось по-собачому — тоненько, лагідно (Вас., І, 1959, 355);
І ради того, ради вибавлення синів із пазурів того смока, служби воянцької [військової] — повзали люди перед Гердлічкою, по-собачому заглядали в очі (Хотк., II, 1966, 117);
Чумаченко кинувся розгрібати пісок, швидко, невпинно, по-собачому, заламуючи до крові нігті, але не відчуваючи болю (Тют., Вир, 1964, 315).
Словник української мови (СУМ-11)