по-сімейному
ПО-СІМЕ́ЙНОМУ, присл. Як ведеться, буває в сім’ї.
— Скажу вам по правді, — тихше, інтимно почав він, — іноді хочеться по-сімейному, звиняйте, поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію: хто я такий? (Вас., І, 1959, 255);
На другий день снідали багато, по-сімейному (Тют., Вир, 1964, 215);
// Як родич, рідня.
Сергієнко похапцем кидає погляд по лавах і.. думає, кого б це хоч з далекої рідні обрати головою земкомісії, щоб він по-сімейному викраяв кращої земельки (Стельмах, II, 1962, 18).
Словник української мови (СУМ-11)