по-чаїному
ПО-ЧАЇ́НОМУ, присл. Як у чайки.
— Мамо! — почувся розпачливий, по-чаїному жалібний крик (Речм., Весн. грози, 1961, 106);
Після роботи на сіновал приходив з гармошкою молодий таборовий машиніст із матросів Леонід Бронников, веселий, білявий, як сонце, з білими навіть бровами, розкриленими високо, по-чаїному (Гончар, Таврія, 1952, 227).
Словник української мови (СУМ-11)