Словник української мови в 11 томах

правдувати

ПРАВДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Жити по правді.

Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує (Укр.. присл.., 1955, 64).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. правдувати — правдува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. правдувати — -ую, -уєш, недок., розм., рідко. Жити по правді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правдувати — ПРАВДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Жити по правді. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує (приказка).  Словник української мови у 20 томах
  4. правдувати — Правдувати, -ду́ю, -єш гл. 1) Быть правдой. Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати. ЗОЮР. II. 101. 2) Жить по правдѣ. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує. Фр. Пр. 123.  Словник української мови Грінченка