правдісінько
ПРАВДІ́СІНЬКО, присл., розм. Справді так; дуже правдиво.
— Захисту для гармат тут нема й дати його неспромога, а се небезпечно. — Правдісінько так, — згодився й Лянцкоронський (Стар., Облога.., 1961, 41);
— Кращого бочкаря, як Матвій Вирвикишка, правдісінько тобі говорю, хоч і п’ять повітів обійди, то й то не знайдеш (Тют., Вир, 1964, 287).
Словник української мови (СУМ-11)