правнуча
ПРАВНУЧА́, а́ти, с., рідко. Зменш. до пра́внук і пра́внучка.
[Михайло:] Колись за се дадуть тобі березової припарки такої, що і правнучатам будеш зака-зовати [заказувати] (Котл., II, 1953, 75).
Словник української мови (СУМ-11)ПРАВНУЧА́, а́ти, с., рідко. Зменш. до пра́внук і пра́внучка.
[Михайло:] Колись за се дадуть тобі березової припарки такої, що і правнучатам будеш зака-зовати [заказувати] (Котл., II, 1953, 75).
Словник української мови (СУМ-11)