праля
ПРА́ЛЯ, і, ж. Те саме, що пра́чка.
Пароплавна праля сушила на вірьовках матроську білизну (Епік, Тв., 1958, 300);
Полоще [Зінька] батькову сорочку.. Не викручуючи, кидає її на потемнілий, добре вичовганий попередніми пралями лід і.. починає старанно виминати її чоботом (Шиян, Баланда, 1957, 19).
Словник української мови (СУМ-11)