Словник української мови в 11 томах

предводитель

ПРЕДВОДИ́ТЕЛЬ, я, ч., перев. у сполуч. із сл. дворянства. У царській Росії — представник дворянства, якого обирали губернські та повітові зібрання і який відав становими справами дворян: маршалок (у 2 знач.).

Дворянство його шанує, поважає, четвертий раз вибира своїм предводителем (Мирний, IV, 1955, 160);

— Наш предводитель каже, що за кожного рекрута, що його здамо зверх норми, казна платитиме гроші (Кочура, Зол. грамота, 1960, 28);

На полудень добралася баба до волосного правління, добилась до самого старшини. Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв.. під портретом царя, який наказував волосним старшинам слухатись предводителів дворянства (Стельмах, І, 1962, 211);

Дворяни однієї губернії з’їжджались для виборів губернського предводителя дворянства з числа повітових предводителів, а також для виборів кандидатів на адміністративні посади (Іст. СРСР, II, 1957, 68).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. предводитель — предводи́тель іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  2. предводитель — -я, ч., іст., перев. у сполуч. зі сл. дворянства. У царській Росії – представник дворянства, якого обирали губернські та повітові зібрання і який відав становими справами дворян: маршалок (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. предводитель — Провідник, проводир, голова  Словник чужослів Павло Штепа
  4. предводитель — ПРЕДВОДИ́ТЕЛЬ, я, ч., перев. у сполуч. зі сл. дворянства. У царській Росії – представник дворянства, якого обирали губернські та повітові зібрання і який відав становими справами дворян: маршалок (у 2 знач.).  Словник української мови у 20 томах