преклоняти

ПРЕКЛОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРЕКЛОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., книжн. З повагою нахиляти, нагинати (голову).

Преклоня́ти (преклони́ти) колі́на:

а) ставати, опускатися на коліна;

б) скорятися, визнаючи чиюсь владу над собою;

в) визнаючи чиюсь велич, оцінюючи кого-, що-небудь по заслузі, з повагою, пошаною ставитися до кого-нобудь; схилятися перед кимсь.

Значення в інших словниках

1. преклоняти — преклоня́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. преклоняти — ПРЕКЛОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРЕКЛОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що, книжн. З повагою нахиляти, нагинати (голову).  Словник української мови у 20 томах