премного
ПРЕМНО́ГО, заст., уроч., ірон.
1. Дуже багато.
Ще буде світу доброго премного — Пройдуть часи крові і сліз (Стельмах, V, 1963, 123);
Були незручності у нього: Він мав усяких знань премного (Воскр., З перцем! 1957, 291).
2. Надзвичайно, дуже.
— Я, гетьмане, тим, що маю, премного задоволений (Рибак, Переясл. Рада, 1953. 63).
Словник української мови (СУМ-11)