препаршивий

ПРЕПАРШИ́ВИЙ, а, е, розм. Дуже паршивий (у 2 знач.); гидкий, мерзенний, огидний.

Раз підійшла циганка, та препаршива собі на лихо, мов старець (Кв.-Осн., II, 1956, 405);

— Що й казати: препаршива у мене посада (Тулуб, В степу.., 1964, 329).

Значення в інших словниках

1. препаршивий — препарши́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. препаршивий — див. поганий  Словник синонімів Вусика
3. препаршивий — -а, -е, розм. Дуже паршивий (у 2 знач.); гидкий, мерзенний, огидний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. препаршивий — ПРЕПАРШИ́ВИЙ, а, е, розм. Дуже паршивий (у 2 знач.); гидкий, мерзенний, огидний. Раз підійшла циганка, та препаршива собі на лихо, мов старець (Г. Квітка-Основ'яненко); – Що й казати: препаршива у мене посада (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах