пресолодкий
ПРЕСОЛО́ДКИЙ, а, е, також із сл. солодкий, розм. Дуже солодкий.
Хазяїн.. став дякувати Трохимові, що він такий вірний, і підніс йому аж дві чашки чаю, солодкого та пресолодкого (Кв.-Осн., II, 1956, 406);
Стиглі пресолодкі полуниці, Що на очах палали і росли, Що ти мені на підвіконня вранці Тихенько клала, — чи забути ж їх? (Рильський, II, 1960, 126).
Словник української мови (СУМ-11)