пречудовний

ПРЕЧУДО́ВНИЙ, а, е, поет., рідко. Те саме, що пречудо́вий.

Зростай же, добрий, пречудовний світе! Вогонь чуткий, з-під молота іскрись! А ти, життя — рясне, широковіте, все вверх берись, до сонця, вгору, ввись! (Тич., Зростай.., 1960, 22).

Значення в інших словниках

1. пречудовний — пречудо́вний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. пречудовний — -а, -е, поет., рідко. Те саме, що пречудовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пречудовний — ПРЕЧУДО́ВНИЙ, а, е, поет., рідко. Те саме, що пречудо́вий. Зростай же, добрий, пречудовний світе! Вогонь чуткий, з-під молота іскрись! А ти, життя – рясне, широковіте, все вверх берись, до сонця, вгору, ввись! (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
4. пречудовний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови