прибадьоритися
ПРИБАДЬО́РИТИСЯ, о́рю́ся, о́ри́шся, док.. розм. Те саме, що підбадьо́ритися.
[Храпко:] Прибадьорись лишень, Василю! попорядкуй у своїй голові (Мирний, V, 1955, 203);
Чумак прибадьорився, заговорив голосніше (Кучер, Трудна любов, 1960, 43).
Словник української мови (СУМ-11)