прибережений
ПРИБЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приберегти́.
Розпитував [Войтюк] Коропова про його життя-буття і після кожної відповіді схвально похитував головою зі своїм звичайним, мабуть, прибереженим з війни, «хорошо», яке вимовляв з розтяжкою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 116);
Надовго будуть прибережені в пам’яті неповторні кадри відпочинку (Знання.., 8, 1970, 20).
Словник української мови (СУМ-11)