прибережний
ПРИБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, розташовується на березі, поблизу, вздовж берега.
Валом хвилі.. плещуть, миготять, сонце грає, прибережні верби віттям їх пестять (Фр., XI, 1952, 177);
Прибережні луки були сірі від роси (Тулуб, В степу.., 1964, 85);
Найбільше буває водоростей у прибережних водах, але в значних кількостях вони зустрічаються і у відкритих морях (Наука.., 1, 1960, 24);
// Який живе на березі, поблизу берега.
Від злості та натуги ніжна мова італьянська [італійська] так спотворилась, мов хижих прибережних чайок крик (Л. Укр., І, 1951, 310);
Прибережні люди були здивовані давно не баченим напливом плотів (Коцюба, Нові береги, 1959, 27).
Словник української мови (СУМ-11)