привабливість
ПРИВА́БЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. прива́бливий.
В ньому гармонійно поєднувалися фізична і духовна краса, і в цій гармонії був секрет його привабливості (Вітч., 9, 1970, 174);
Тут краєвид у дивній гармонії показує вам чаруючу привабливість.. гірської околиці (Фр., VIII, 1952, 337);
Те, що легко добувається, втрачає свою цінність і привабливість (Руд., Остання шабля, 1959, 417);
Вона була певна себе, своєї краси, своєї привабливості (Загреб., Спека, 1961, 71);
Оксамитовий ліричний баритон Михайла Кречка полонив своєю силою і привабливістю слухачів (Кучер, Дорога.., 1958, 59);
В цій ідеї закладено якусь для мене навіть незрозумілу привабливість (Собко, Біле полум’я, 1952, 164).
Словник української мови (СУМ-11)