приватно
ПРИВА́ТНО. Присл. до прива́тний.
Валентина звернула Булану вниз до містка, за яким тримав приватно у місцевого перукаря конюшню сільгоспвідділ (Логв., Літа.., 1960, 33);
На престол.. сяде герцог Карл-Густав. Гетьман Богдан Хмельницький одписав нам приватно, що його вірні люди сповіщають, які злодійські умисли того герцога (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 265);
Мушу заробляти приватно на життя, бо пенсії нестає [не вистачає] (Коцюб., III, 1956, 277).
Словник української мови (СУМ-11)