привернутий

ПРИВЕ́РНУТИЙ, ПРИВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приверну́ти.

На з’їзді партії вся увага привернута була до питання про політику щодо селянства і до питання про продподаток (Ленін, 43, 1974, 150);

Бронников помітив, як при цих словах колихнулись бійці, що, привернуті гострою розмовою, вже обступили їх звідусіль (Гончар, II, 1959, 116).

Значення в інших словниках

1. привернутий — приве́рнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. привернутий — привернений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до привернути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привернутий — ПРИВЕ́РНУТИЙ, ПРИВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приверну́ти. Бронников помітив, як при цих словах колихнулись бійці, що, привернуті гострою розмовою, вже обступили їх звідусіль (О. Гончар); Старожитні церкви, монастирі з усіма своїми господарствами мають бути привернені козакам (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах