привласнювач
ПРИВЛА́СНЮВАЧ, а, ч. Те саме, що привла́сник.
На його очах нікчемна людина, жадібний привласнювач чужих думок, дрібний кар’єристик, пустоголовий себелюбець викрадав з його оселі, з його родини.. дорогу людину (Вол., Місячне срібло, 1961, 83).
Словник української мови (СУМ-11)