приволочитися

ПРИВОЛОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., фам. Прийти, з’явитися куди-небудь (про когось небажаного, некликаного).

Відвідувачів у Сосніна було небагато. Прийде якийсь панок із службовців місцевої управи, інколи приволочиться недобитий партизанами поліцай (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 47);

Вирішила жінка твердо до рук прибрати Стецька.. Раніше боялась, хвилювалась, що прийде і знову ятритиме серце, а після вирішення ждала, непокоїлась, боячись, що, може, скоро й не приволочиться (Цюпа, Назустріч.., 1958, 369).

Значення в інших словниках

1. приволочитися — приволочи́тися дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. приволочитися — -очуся, -очишся, док., фам. Прийти, з'явитися куди-небудь (про когось небажаного, некликаного).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приволочитися — ПРИВОЛОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., фам. Прийти, з'явитися куди-небудь (про когось небажаного, некликаного). Відвідувачів у Сосніна було небагато. Прийде якийсь панок із службовців місцевої управи, інколи приволочиться недобитий партизанами поліцай (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. приволочитися — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.  Словник синонімів української мови