прив’язнути

ПРИВ’Я́ЗНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що прив’яза́тися 3.

Думка, що сльотою прив’язла, зразу полинула од Недбая (Вас., І, 1959, 79);

Параска.. корила чоловіка за те, що прив’яз до Бурмака, якого шанує все село (Горд., II, 1959, 269);

— Орися Григорівна просила, щоб ти навідався [до школи]. Ну, Грицю? — Чого ти прив’язла? Записалась, то й навідуйся, а мене не чіпай (Юхвід, Оля, 1959, 230).