пригасаючий

ПРИГАСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до пригаса́ти.

На постелі з дубового листу круг пригасаючого багаття сиділи люди (Кучер, Пов. і опов., 1949, 19);

Гострі пахощі свіжого хліба зродили в пригасаючій свідомості [Володі Сибіряка] дорогі видіння рідного краю (Коз.. Гарячі руки, 1960, 17).