Словник української мови в 11 томах

приглушуваний

ПРИГЛУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до приглу́шувати.

Він буквально розцвів, і те, що всі роки скипало в його душі, приглушуване шкільною схоластикою, вирвалось назовні, забуяло (Кол., Терен.., 1959, 160);

Почуття невижитого, вічно приглушуваного старшими товаришами юнацького пориву, незаспокоена і тим пекучіша туга за справжньою діяльністю, гідною революціонера, шарпали Бронкове серце (Вільде, Сестри.., 1958, 223).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. приглушуваний — приглу́шуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. приглушуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до приглушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приглушуваний — ПРИГЛУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приглу́шувати. Він буквально розцвів, і те, що всі роки скипало в його душі, приглушуване шкільною схоластикою, вирвалось назовні, забуяло (П.  Словник української мови у 20 томах