приглушуваний
ПРИГЛУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до приглу́шувати.
Він буквально розцвів, і те, що всі роки скипало в його душі, приглушуване шкільною схоластикою, вирвалось назовні, забуяло (Кол., Терен.., 1959, 160);
Почуття невижитого, вічно приглушуваного старшими товаришами юнацького пориву, незаспокоена і тим пекучіша туга за справжньою діяльністю, гідною революціонера, шарпали Бронкове серце (Вільде, Сестри.., 1958, 223).
Словник української мови (СУМ-11)