пригорбок
ПРИ́ГОРБОК, бка, ч.. розм. Те саме, що горбо́к.
Вона [дебра] бігла просто, потім навертала вбік, уступаючись перед горбами й пригорбками, оббігала їх довкола (Март., Тв., 1954, 244);
Маруся глянула… З пригорбка спішно біжить якийсь чоловік (Хотк., II, 1966, 239).
Словник української мови (СУМ-11)