пригоєний

ПРИГО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приго́їти.

Найпекучіші, пригоєні буденними клопотами болі разом тепер ожили, защеміли (Гончар, Таврія, 1952, 236).

Значення в інших словниках

1. пригоєний — приго́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пригоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пригоїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригоєний — ПРИГО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приго́їти. Найпекучіші, пригоєні буденними клопотами болі разом тепер ожили, защеміли (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах