пригублюватися
ПРИГУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИГУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. пригу́бляться; док., до чого, розм. Торкаючись губами краю чарки, келиха і т. ін., куштувати їх вміст.
Нелі гидко пригублюватись до келиха, обкладеного ззовні почорнілим карбуванням, в заглибинах якого чаїться бруд (Вільде, Сестри.., 1958, 363).
Словник української мови (СУМ-11)